Сергій Воронцов
Рейтинг
+1680.60
Сила
4841.84

Сергій Воронцов

s-vorontsov

Скарби у підвалі

У 1986 році працівники бібліотеки Чернівецького (тоді державного) університету добралися до власних підвалів)) Я грішним ділом думав, що радянська влада була страшенно забюрократизованою і все було на обліку. Виявляється, частина фондів університетської бібліотеки (як відомо, однієї з найбагатших в Україні, після столичної та Львівської (з фондом близько 2 мільйонів пр.)) були не тільки не каталогізовані, але навіть не інвентаризовані, а лежали мотлохом у підвалі. Тобто, напередодні Перебудови ч...
Читати далі →

Смерть Леся (киевские попугайчики)

Я не сторонник взглядов Олеся Бузины, всё гораздо хуже — я сторонник свободомыслия, — опции, которую надо испытывать всё время. Хотя бы для того, чтоб выявлять по визгу узколобых кандидатов в господинчики твоих мыслей и твоей жизни. Рассказ написан мной в начале января этого года. Был зимний вечер, написал его и забыл. Он остался в ноутбуке, которым никогда не пользуюсь. А сегодня через столько месяцев включил и увидел рассказ на рабочем столе. Перечитал, посмотрел ленту, и вдруг оказалось, что ...
Читати далі →

Букинист

Це оповідання написав у березні 2013 року. Тоді всі говорили про книгарні, а я чомусь згадав іншого чернівецького букініста. Днями він помер. З цієї нагоди публікую тут: Его птичий профиль мелькает иногда в городе. Он одевается всегда по-советски. А это удивительный стиль, когда человек почти сливается с пространством. Поэтому блеклое пятно его пальто, например, в февральско-мартовской слякоти и не выделишь из городского пейзажа. А если выделишь, то только потому что оно еще серее и бурее. Ко...
Читати далі →

Масонський проект Czernowitz

Розпочати хотілося б з дещо дивного забобону із чернівецької історії. Йдеться про історію зірок Давида, що розташовані на одному з куполів Резиденції. Будь-який чернівецький екскурсовод, коли підводить туристичних роззяв до нашої головної пам'ятки, урочисто сповіщає, що дружба народів у Чернівцях була настільки сильною, а взаємна симпатія різних етносів та релігій сягала таких висот, що чернівецька юдейська громада пожертвувала гроші на резиденцію митрополита. Митрополія же виявилася вишукано вд...
Читати далі →

Пам'ятник Готтесмана

Правила мережі «Вкурсі» забороняють публікувати чужі твори, але, по-перше, це мій переклад, а іншого немає. По-друге, ті ж правила зазначають, що із необхідною преамбулою такі публікації можливі. Це оповідання виходило друком російською мовою. І мене, щоразу, коли воно траплялося на очі — вражало. Належить воно перу колишнього чернівчанина Слави Бакіса, у Чернівцях він відомий був свого часу як засновник кіноклубу, де демонструвалися найкращі зразки світового кінематографу, зараз працює у США ви...
Читати далі →

Кушнірик. ЖКГ ціліше буде

Весь цей галас щодо Кушнірика насправді доводить цікаву річ, що він точно не порожнє місце, а управлінець. Кращого доказу вигадати неможливо. І у застосуванні до ЖКГ це треба цінувати. Усіма партійними лейблами у Чернівцях одвіку підтиралася і спускали у каналізацію непартійного забарвлення. І правильно робили. Бо лейбли у більшості ситуативні. Мав значення особистий послужний список. І зовсім не хочеться, щоб стало у місті навпаки. Коли партійний лейбл, ярличок перекреслює взагалі цей самий осо...
Читати далі →

Майдан Реформації перед Ратушею

Нещодавно міська громадськість хвилювалась та вередувала щодо можливого перейменування парка Жовтневий у парк Реформації. Перейменування не відбулося. І громадськість розійшлася «задоволеною». Хоча я особисто не дуже переживав би, якщо б ідею було реалізовано. Але в історії Чернівців ми були в кроці від події, яка могла стати чудовим приводом для перейменування аж Центральної площі. Як відомо, слово «майдан» у новітній українській лексиці є не тільки означенням площі, але й позначенням політи...
Читати далі →

Капкан для

Чого не знають про ЦЕ. Люди не пручаються тоталітаризму, вони лізуть в нього, повискуючи від задоволення, оргазму, захоплення, від передчуття перемоги. Бо ж не права і свободи хочуть для всіх, як вони собі думають, а перемоги, розтоптування. І ось так вони лізуть майже на пиці насолоди і натхнення, а там посміхається і ласкаво запрошує КАПКАН, розкішний, як їхня дурість. І здобувають вони не право і свободу, а розтоптування. Те, чого хотіли. Все за згодою....
Читати далі →

Рифмы Абросимова

ЧАСТЬ 1ІКогда-то мне очень нравился Экклезиаст, тот самый, который написал библейскую книгу. Мне даже хотелось иметь его портрет, как девочкам хочется иметь изображение любимой поп-звезды. Как-то даже нетерпеливо хотел. Чтоб висел над письменным столом.Библейских пророков не изображали, это всем известно, но портрет мне хотелось иметь. Казалось, это было невозможно, но я нашел выход из положения. И поставил на свой стол зеркало. 2 Почему бы в самом деле Экклезиасту не быть таким? Кто там знает...
Читати далі →

НАЗВА ДЛЯ КАЗИНО

1. Коли нарешті досяг я пенсійного віку, страшеннно мені кортіло перестати бути викладачем і відкрити казино. Гра — заняття надзвичайно корисне, як не для гаманця, так для здоров'я і відчуття життя. Блефуй і воздасться тобі, як казав мій знайомий професор малоПаризького університету, захищаючи не свою докторську дисертацію. Спочатку придумав я назву для казино, тому що кажуть, як назвеш свій корабель, так він і попливе. А назва, яку придумав, була просто пречудова. З такою назвою це царство рул...
Читати далі →