Сергій Воронцов
Рейтинг
+1660.10
Сила
4785.88

Сергій Воронцов

s-vorontsov

Смерть Леся (киевские попугайчики)

Я не сторонник взглядов Олеся Бузины, всё гораздо хуже — я сторонник свободомыслия, — опции, которую надо испытывать всё время. Хотя бы для того, чтоб выявлять по визгу узколобых кандидатов в господинчики твоих мыслей и твоей жизни. Рассказ написан мной в начале января этого года. Был зимний вечер, написал его и забыл. Он остался в ноутбуке, которым никогда не пользуюсь. А сегодня через столько месяцев включил и увидел рассказ на рабочем столе. Перечитал, посмотрел ленту, и вдруг оказалось, что ...
Читати далі →

Букинист

Це оповідання написав у березні 2013 року. Тоді всі говорили про книгарні, а я чомусь згадав іншого чернівецького букініста. Днями він помер. З цієї нагоди публікую тут: Его птичий профиль мелькает иногда в городе. Он одевается всегда по-советски. А это удивительный стиль, когда человек почти сливается с пространством. Поэтому блеклое пятно его пальто, например, в февральско-мартовской слякоти и не выделишь из городского пейзажа. А если выделишь, то только потому что оно еще серее и бурее. Ко...
Читати далі →

Масонський проект Czernowitz

Розпочати хотілося б з дещо дивного забобону із чернівецької історії. Йдеться про історію зірок Давида, що розташовані на одному з куполів Резиденції. Будь-який чернівецький екскурсовод, коли підводить туристичних роззяв до нашої головної пам'ятки, урочисто сповіщає, що дружба народів у Чернівцях була настільки сильною, а взаємна симпатія різних етносів та релігій сягала таких висот, що чернівецька юдейська громада пожертвувала гроші на резиденцію митрополита. Митрополія же виявилася вишукано вд...
Читати далі →

Пам'ятник Готтесмана

Правила мережі «Вкурсі» забороняють публікувати чужі твори, але, по-перше, це мій переклад, а іншого немає. По-друге, ті ж правила зазначають, що із необхідною преамбулою такі публікації можливі. Це оповідання виходило друком російською мовою. І мене, щоразу, коли воно траплялося на очі — вражало. Належить воно перу колишнього чернівчанина Слави Бакіса, у Чернівцях він відомий був свого часу як засновник кіноклубу, де демонструвалися найкращі зразки світового кінематографу, зараз працює у США ви...
Читати далі →

Кушнірик. ЖКГ ціліше буде

Весь цей галас щодо Кушнірика насправді доводить цікаву річ, що він точно не порожнє місце, а управлінець. Кращого доказу вигадати неможливо. І у застосуванні до ЖКГ це треба цінувати. Усіма партійними лейблами у Чернівцях одвіку підтиралася і спускали у каналізацію непартійного забарвлення. І правильно робили. Бо лейбли у більшості ситуативні. Мав значення особистий послужний список. І зовсім не хочеться, щоб стало у місті навпаки. Коли партійний лейбл, ярличок перекреслює взагалі цей самий осо...
Читати далі →

Майдан Реформації перед Ратушею

Нещодавно міська громадськість хвилювалась та вередувала щодо можливого перейменування парка Жовтневий у парк Реформації. Перейменування не відбулося. І громадськість розійшлася «задоволеною». Хоча я особисто не дуже переживав би, якщо б ідею було реалізовано. Але в історії Чернівців ми були в кроці від події, яка могла стати чудовим приводом для перейменування аж Центральної площі. Як відомо, слово «майдан» у новітній українській лексиці є не тільки означенням площі, але й позначенням політи...
Читати далі →

Капкан для

Чого не знають про ЦЕ. Люди не пручаються тоталітаризму, вони лізуть в нього, повискуючи від задоволення, оргазму, захоплення, від передчуття перемоги. Бо ж не права і свободи хочуть для всіх, як вони собі думають, а перемоги, розтоптування. І ось так вони лізуть майже на пиці насолоди і натхнення, а там посміхається і ласкаво запрошує КАПКАН, розкішний, як їхня дурість. І здобувають вони не право і свободу, а розтоптування. Те, чого хотіли. Все за згодою....
Читати далі →

Рифмы Абросимова

ЧАСТЬ 1ІКогда-то мне очень нравился Экклезиаст, тот самый, который написал библейскую книгу. Мне даже хотелось иметь его портрет, как девочкам хочется иметь изображение любимой поп-звезды. Как-то даже нетерпеливо хотел. Чтоб висел над письменным столом.Библейских пророков не изображали, это всем известно, но портрет мне хотелось иметь. Казалось, это было невозможно, но я нашел выход из положения. И поставил на свой стол зеркало. 2 Почему бы в самом деле Экклезиасту не быть таким? Кто там знает...
Читати далі →

НАЗВА ДЛЯ КАЗИНО

1. Коли нарешті досяг я пенсійного віку, страшеннно мені кортіло перестати бути викладачем і відкрити казино. Гра — заняття надзвичайно корисне, як не для гаманця, так для здоров'я і відчуття життя. Блефуй і воздасться тобі, як казав мій знайомий професор малоПаризького університету, захищаючи не свою докторську дисертацію. Спочатку придумав я назву для казино, тому що кажуть, як назвеш свій корабель, так він і попливе. А назва, яку придумав, була просто пречудова. З такою назвою це царство рул...
Читати далі →

Звідки пішли репресії дев'яностих

Продовжуємо розмову про хитрощі нашої політики пам’яті. Нещодавно один ніби розумний журналіст написав мені під постом, що нема сенсу досліджувати репресії вісімдесятих, тому що вони нічим не відрізняються принципово від репресій сорокових, які вивчені непогано. Насправді, відрізняються, і саме принципово. І нижче на фото, ви навіть побачите, як їх приховували, на відміну від репресій сорокових.По-перше, увесь фокус-покус нашої політики пам’яті складався у тому, щоб яскравими і масовими репресія...
Читати далі →