Сергій Воронцов
Рейтинг
+1687.42
Сила
4860.46

Сергій Воронцов

s-vorontsov

Меню

Вечерние россказни//))Туманным осенним днем 202… го года в городе Че прикрыли последнюю бумажную газету. Отставной графоман и краебред Былянский стоял в дверях редакции, покачиваясь от горя. Одновременно он осматривал через слезящиеся хитрые глазки окружавшую архитектуру. Выходило красиво. Башенки интересно изламывались, женщины были похожи на импрессионистические силуэты. Наконец, вполне насладившись горем и торжественностью, Былянский двинул по лучшей пешеходной улице городишка, в котором боль...
Читати далі →

Сползет

   Выставил пару дней назад старые рисунки с Центральной площадью. Тогда площадь Рынок. Торговля, фланирование, самолюбование. И как раз шел через площадь и увидел с того же ракурса. И там облачка такие же кучерявые, как на гравюрах. Ну и думается что-то банальное: вроде: о, а небо всегда одинаково, фон жизни тот же. Потом мысль усложняется, почти без моего участия: нет, на самом деле земля еще больше не меняется, она неизменна, как небо, все в ней незыблемо, так крепко закручено, что пот...
Читати далі →

Курко і Знання України

За днів десять до виборів ГО "Інститут місцевого самоврядування" та Чернівецька обласна організація товариства «Знання України» товариш Курко оприлюднив результат соцопитувань, в яких поставив переможцями своїх політичних друзів по 201 та 204 округу. «Помилився» він настільки, що це мало б стати соціологічним анекдотом. Хоч у книгу Гіннеса. Хоча, звісно, він не помилився, а просто цинічно згвалтував неповнолітню істину. Мене цікавить, наскільки це треба вертіти на одному місці реальніс...
Читати далі →

Почему они верят

Меня удивляет, как в общем-то взрослые люди верят, что их двойные-тройные-четверные стандарты, умение заплевывать дерьмом оппонентов, красть, не меняясь в лице, определять других идиотами, а себя — элитой, являются исключительно симпатичными, достойными повторного выбора, любви лохов. Ну дети верят про себя, что они самые хорошие, потому что это они. Ну вы ж седые, вы ж взрослые))))...
Читати далі →

Чому у порошенківців туго виходить

Адепти невпіхуємого і старанність — нерозривні. Тому вся риторика післявиборча від ексботів Порошенка, чи не ботів дуже передбачувана. НЕрозуміння, старанність, плюс замежна роздратованість. Бо коли впихуєте, а воно не йде, то, звісно, дратуєтесь, давите, кричите і так далі. Неможливо за лекалами двадцятих-тридцятих років двадцятого століття будувати державу двадцять першого століття (до того ж ті держави ВСІ повтрачали території, бо завжди знайдеться хтось ласий, хто скористається помилками)...
Читати далі →

З каменем за пазухою...

Продовжуємо наш майже багаторічний відчайдушний лікнеп)) з історії за допомогою старих автентичних буковинських текстів. Цього разу, це публікація з «Радянської Буковини» (1983 рік). Приводом для тої статті стало те, що мешканець буковинського села Дубівка пан Піцул написав звернення до ООН із проханням забрати його з країни щастя у будь-яку менш щасливу країну, де б не переслідували за релігійні погляди. Суть подібних публікацій полягала в тому, що людей закликали до совісті. Непоступливість...
Читати далі →

Місцеві скрєпоносці. Вскрилися

Епідемія вимог вибачень за жарти Зеленського так щемливо нагадує російську охорону скрєп. І «вчасністю», і виразом облич, пафосом, інтонацією. Особливо все ж таки виразом облич. І тут ти розумієш і інші збіги. І навіть велике партнерство Порошенка із Медведчуком і благовоління до нього. Хоча б хто це зауважив)))) це ж треба холмсами бути))) Цікаво, що у Невзорова у Росії вибачень за його жарти не вимагають колективно, окремі ідіоти хіба. А його іронія безжалісніша, аніж Кварталу. Особисту ...
Читати далі →

Почтальонша

Могло показаться, после бессмысленного, путаного сна, она тормошила меня, чтоб проснулся, очнулся наконец. Разумеется, это была мысль о смерти. Она толкала иногда и в реальном сне. И тогда вскидывался от ее ледяной остроты и точности.  Но, точно так же, точно так же, она находила иногда посредине какого-то умильного счастия, где-то на вершине холма, когда в утренней дымке и тишине ты любовался на случайные полеты птиц.  С той же остротой, тем же льдом, что и во сне. И это сходство казалось вол...
Читати далі →

Грати у Селінджера. Ігор Чеховський

На переході з часів радянських у часи незалежності, на початку дев'яностих, Ігор Чеховський, який потім став відомим істориком, а тоді активно займався журналістикою, написав оповідання, в якому пародіював оповідання Селінджера "І твої губи і очі зелені..." Свій варіант Ігор назвав «Твої очі сині-сині...» Суть оповідання у постійному наростанні нудоти від життя, фальшивих стосунків. Чомусь мені здалося, що Чеховський недаремно згадав про це оповідання саме у ті часи. Недаремно зробив т...
Читати далі →

Гітлеровські політтехнології. Відбиток у Чернівцях

Це діамант)), як на мене. Знайшов у своєму архівчику. 1934 рік. Чернівецька газета «Рада» транслює німецьких політтехнологів. Скан заголовка, цитата з статті та вся стаття. Зображення збільшуються...
Читати далі →