Сергій Воронцов
Рейтинг
+1680.60
Сила
4841.84

Сергій Воронцов

s-vorontsov

Чому у порошенківців туго виходить

Адепти невпіхуємого і старанність — нерозривні. Тому вся риторика післявиборча від ексботів Порошенка, чи не ботів дуже передбачувана. НЕрозуміння, старанність, плюс замежна роздратованість. Бо коли впихуєте, а воно не йде, то, звісно, дратуєтесь, давите, кричите і так далі. Неможливо за лекалами двадцятих-тридцятих років двадцятого століття будувати державу двадцять першого століття (до того ж ті держави ВСІ повтрачали території, бо завжди знайдеться хтось ласий, хто скористається помилками)...
Читати далі →

З каменем за пазухою...

Продовжуємо наш майже багаторічний відчайдушний лікнеп)) з історії за допомогою старих автентичних буковинських текстів. Цього разу, це публікація з «Радянської Буковини» (1983 рік). Приводом для тої статті стало те, що мешканець буковинського села Дубівка пан Піцул написав звернення до ООН із проханням забрати його з країни щастя у будь-яку менш щасливу країну, де б не переслідували за релігійні погляди. Суть подібних публікацій полягала в тому, що людей закликали до совісті. Непоступливість...
Читати далі →

Місцеві скрєпоносці. Вскрилися

Епідемія вимог вибачень за жарти Зеленського так щемливо нагадує російську охорону скрєп. І «вчасністю», і виразом облич, пафосом, інтонацією. Особливо все ж таки виразом облич. І тут ти розумієш і інші збіги. І навіть велике партнерство Порошенка із Медведчуком і благовоління до нього. Хоча б хто це зауважив)))) це ж треба холмсами бути))) Цікаво, що у Невзорова у Росії вибачень за його жарти не вимагають колективно, окремі ідіоти хіба. А його іронія безжалісніша, аніж Кварталу. Особисту ...
Читати далі →

Почтальонша

Может показаться, после бессмысленного, путаного сна, она тормошила меня, чтоб проснулся, очнулся наконец. Разумеется, это была мысль о смерти. Она толкала иногда и в реальном сне. И тогда вскидывался от ее ледяной остроты и точности.  Но, точно так же, точно так же, она находила иногда посредине какого-то умильного счастия, где-то на вершине холма, когда в утренней дымке и тишине ты любовался на случайные полеты птиц.  С той же остротой, тем же льдом, что и во сне. И это сходство казалось волше...
Читати далі →

Грати у Селінджера. Ігор Чеховський

На переході з часів радянських у часи незалежності, на початку дев'яностих, Ігор Чеховський, який потім став відомим істориком, а тоді активно займався журналістикою, написав оповідання, в якому пародіював оповідання Селінджера "І твої губи і очі зелені..." Свій варіант Ігор назвав «Твої очі сині-сині...» Суть оповідання у постійному наростанні нудоти від життя, фальшивих стосунків. Чомусь мені здалося, що Чеховський недаремно згадав про це оповідання саме у ті часи. Недаремно зробив т...
Читати далі →

Гітлеровські політтехнології. Відбиток у Чернівцях

Це діамант)), як на мене. Знайшов у своєму архівчику. 1934 рік. Чернівецька газета «Рада» транслює німецьких політтехнологів. Скан заголовка, цитата з статті та вся стаття. Зображення збільшуються...
Читати далі →

Хто не звітує громадськості, той звітує прокуратурі

Є таке старовинне правило для посадовця)) «хто не звітує громадськості, той звітує прокуратурі». Робота Тресту зеленого господарства тривалий час втомлює городян своєю простотою: зрубати собі на кишеню, а далі трава — не рости. Чому б ні? Якщо звітувати не треба. І звітів не вимагають. Чернівчани дивилися, як вся ця їх зеленина поступово зникає. Звісно, хтось з цього може побудувати будиночок, хтось — просто бухнути. Але задовлення від того всім іншим — невелике. Нарешті, коли працівники Трес...
Читати далі →

Голос к'РАЮ

Щоразу, йдучи повз будівлю Адміністрації, мені хотілося жбурнути камінь у вікно. Причому не у якесь пересічне вікно, за яким сидять тихі клерки, а в якесь поважне, значуще, головне вікно. У те саме, де іноді з'являється нудне сановне обличчя. З'являється на секунду, на мить. А потім із гидливою гримаскою зникає у прохолодній темряві. І завжди хочеться навздогін запитати, що ж так огидно, так нудно тобі? За родом занять, до речі, добре знав, де вікно, про яке мріяв. Іноді навіть обідав у тому ...
Читати далі →

Немного неба в глазах

немного неба в глазах...//Вокруг нас тысяча камертонов. Камертонов, которые настраивают не инструменты, а людей. Как настроишься, так и проведешь… жизнь? Камертоны могут быть разными: газеты с политическими новостями, псарни ток-шоу, афиши улыбчивых дурашливых счастливых звезд. Но самый прекрасный, самый чистый камертон мало кого интересует. Хотя он всегда с нами. Точнее, над нами. Удобнее не придумаешь. Чтобы подстроиться под него – надо посмотреть вверх… на небо. Такие мысли плывут, как торж...
Читати далі →

Новорічний детектив від Зеленбуду. Чому поглумилися у Резиденції

Вчора чернівчани намилувалися у постах обрізаними ялинками у скверику навпроти Резиденції. Результат дій майстрів сокири і дизайну перевершив найсміливіші очікування. Я хотів би, щоб громадськість не випустила одну важливу деталь щодо цих ялинок. Керівник озеленителів Олександр Брязкало повідомив у Фейсбук, що «роботи по видаленню аварійних дерев проводяться працівниками тресту зеленого господарстава відповідно до звернень мешканців та дозвільних документів (ордер 238 від 06.07.2017 на видалення...
Читати далі →